Цього року наша установа відзначає одразу два ювілеї – 55 років з дня створення Карпатського заповідника та 30 років набуття статусу біосферного заповідника (26 листопада).
Сьогодні Карпатський біосферний заповідник є природоохоронною, науково-дослідною установою міжнародного значення. З часу створення тут проведено понад двадцять міжнародних науково-практичних конференцій, рекомендації яких лягли в основу ухвалення цілої низки законів та актів Президента й уряду України. На базі заповідника щороку проводяться «круглі столи», семінари, тренінги, інші наукові та громадські зібрання. Постійно розробляються наукові рекомендації щодо збереження видів флори та фауни, лісових та лучних екосистем Карпат.
Карпатський біосферний заповідник став першим серед установ природно-заповідного фонду Міндовкілля України, який у 2020 році успішно пройшов державну атестацію як наукова установа за напрямом природничих наук та був віднесений до ІІ класифікаційної групи – стабільних наукових установ, що є провідними за відповідними напрямами проведення наукових досліджень і виявляють активність щодо інтеграції у світовий науковий простір та європейський дослідницький простір з урахуванням національних інтересів. Такий же результат підтвердила чергова атестація у 2023 році.
З історії Карпатського біосферного заповідника:
- З 1968 року територію заповідника розширено 12,6 до 66,4 тисяч гектарів, про що прийнято п’ять президентських указів і урядових постанов.
- Карпатський біосферний заповідник створено на базі Карпатського державного заповідника згідно з Указом Президента України № 563 «Про біосферні заповідники в Україні» в 1993 р.
- його загальна площа складає 66417,4 га земель, у тому числі 57399,4 га земель, що надаються йому у постійне користування та 9018 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.
- розташований на території Берегівського, Рахівського, Тячівського, Хустського районів Закарпатської області.
– Разом із транзитною зоною, формує Карпатський біосферний резерват (КБР) ЮНЕСКО. Транзитна зона, або територія сталого розвитку якого, площею 136900 га, створена у 2016 році.
– У 2007 р. за ініціативи адміністрації заповідника Букові праліси Карпат занесені до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що створило основу для формування транснаціонального серійного об’єкту всесвітньої природної спадщини «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи».
- Заповідник став міжнародно визнаним екологічним та науковим центром, п’ять разів нагороджений Радою Європи Європейським дипломом.
- У 2019 році три природних об’єкта з території заповідника отримали статус водно-болотних угідь міжнародного значення відповідно до Рамсарської конвенції.
Свої славетні ювілеї наша установа зустрічає із значними досягненнями в роботі.
Тут налагоджена системна діяльність за усіма напрямками: науково-дослідна, природоохоронна, еколого-освітня, господарська та рекреаційна діяльність, а також виконання завдань щодо реалізації концепції сталого розвитку в регіоні. В установі на постійній основі діють науково-технічна та координаційна ради.
Охорона території здійснюється за сучасними міжнародними стандартами. У 2023 році в повній мірі запрацювала система СМАРТ, яка слугує для потреб охорони території, здійснення моніторингу за станом довкілля, рекреаційної та екоосвітньої інфраструктури. У командний центр стікається відповідна інформація з усіх природоохоронних науково-дослідних відділень.
На службі у Державної охорони сучасна автомобільна техніка – 6 повнопривідних автомобілів Toyota Hilux і 2 – Renault Duster, 12 мотоциклів Honda, снігохід Skandic, автомобілі «Нива».
Треба відзначити, що в останні роки заповіднику в рамках міжнародних проєктів надається суттєва підтримка міжнародними інституціями і фондаціями, серед яких найвагомішими є українсько-німецький проєкт «Підтримка природно-заповідних територій в Україні», який реалізується в рамках Німецької Фінансової Кооперації (FC) та фінансується Кредитною Установою для Відбудови (KfW). У рамках цього проєкту в заповіднику з’явилася нова сучасна оргтехніка, квадрокоптери, фотоапарати, обладнання для проведення відео конференцій, потужний дизель-генератор, який в умовах регулярного відключення світла по суті допоміг забезпечити нормальні умови праці в нашій установі і створити тут острівець енергетичної стабільності.
Загалом, Карпатський біосферний заповідник є практично постійно діючим полігоном для реалізації наукових проєктів. Загалом за 55 років їх у співпраці з різними вітчизняними та закордонними установами та інституціями реалізовано близько 30.
Система моніторингу та наукових досліджень добре налагоджена на всій території установи. Щороку результати наукових досліджень лягають в основу наукових статей та формують щорічний том «Літопису природи» (цього року випущено вже 45-й). У 2015 році засновано видання наукового щорічника КБЗ та Інституту екології Карпат НАН України «Природа Карпат».
На території заповідника створена мережа з 21 екотуристичного маршруту та 5 екологічних стежок, постійно оновлюється рекреаційна інфраструктура – місця відпочинку, перехідні та автомобільні мости, кемпінгові та рекреаційні зони, екопункти, туристичні притулки.
Карпатський біосферний заповідник успішно виконав вимоги статутних рамок для біосферних резерватів ЮНЕСКО, сформувавши транзитну зону (територію сталого розвитку), на основі спільних Меморандумів та Декларацій, до якої увійшло шість територіальних громад (Рахівська, Ясінянська, Богданська, Великобичківська, Угольська і Нересницька) та п’ять державних лісогосподарських підприємств (Рахівське, Ясінянське, Великобичківське, Брустурянське і Мокрянське). В рамках створеної Координаційної Ради, яка включає представників адміністрації установи, місцевих органів влади, представників ГО і бізнесових структур та інших стейкголдерів, у форматі конструктивного діалогу вирішуються всі важливі питання життєдіяльності громад в межах транзитної зони КБР, а також забезпечується їхня участь в діяльності установи. На основі започаткованої практики співпраці, в рамках підписаних «Програм розвитку сільського та екологічного туризму і рекреації, традиційного господарювання та охорони довкілля на території природно-заповідного фонду», успішно впроваджується механізм фінансування заходів щодо створення умов для розвитку сільського та екологічного туризму і рекреації, ведення традиційного господарювання та охорони довкілля на природно-заповідній території за рахунок коштів сільських бюджетів, шляхом субвенції з місцевого бюджету державному.
Еколого-освітня інфраструктура складається з 3-х еколого-освітніх центрів, з яких найпотужнішим є Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах, 4-х інформаційно-туристичних центрів.
Заповідник здійснює видання власних періодичних видань – Всеукраїнського екологічного науково-популярного журналу «Зелені Карпати» (з 1993 року) та регіональної екологічної газети «Вісник Карпатського біосферного заповідника».
Ювілейний рік заповідник зустрів розпочатою масштабною реконструкцією адміністративних будівель. Зокрема триває перебудова та удосконалення Музею екології гір та господарського корпусу.
Звісно, результатів і досягнень могло бути більше, якби Україна не потерпала від повномасштабної війни. До лав ЗСУ мобілізовано 26 працівників, з яких майже 20 вже другий рік захищають Україну зі зброєю в руках. Карпатським біосферним заповідником передано до ЗСУ один автомобіль ГАЗ – 66, два повнопривідні автомобілі Toyota Hilux і один Renault Duster. Колектив заповідника постійно підтримує своїх колег, які за волею долі стали воїнами, окремі працівники активно займаються волонтерством.
Чимало зроблено, але ми не збираємось зупинятись на досягнутому чи навіть збавляти темп, адже попереду ще довгий шлях, який ми плануємо долати впевненим кроком!
З Днем народження, рідна установо! Миру тобі й процвітання!
Микола РИБАК,
директор Карпатського біосферного заповідника,
заслужений природоохоронець України
