Інформуємо наших читачів, що зараз у Нью-Делі (Індія) проходить 46 сесія Комітету Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО. Важливо зазначити, що до складу офіційної делегації України на цьому заході входить і працівник Карпатського біосферного заповідника Василь Покиньчереда. Нагадаємо, що торік на 24-ій сесії Генеральної асамблеї держав-сторін Конвенції 1972 року про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини Україну вперше було обрано до Комітету Всесвітньої Спадщини (КВС). Обов’язковою передумовою цієї події була наявність у держави-учасниці національних експертів з природної і культурної спадщини. Саме Василя Покиньчереду обрано експертом із природної спадщини. І це не випадково, адже він брав безпосередню участь у створенні українсько-словацького об’єкта природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат» і керував розширенням української частини цього об’єкта, яке завершилося у 2017 р. створенням Пан’європейської серійної транснаціональної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи». На сьогодні вона включає 93 складові частини загальною площею майже 100 тис. га, які охороняються на території 18-ти європейських країн. Зараз цей серійний об’єкт є найбільшим у світі як за кількістю компонентів, так і кількістю держав-учасниць. В Україні знаходяться 15 кластерів, які охороняються в межах семи природоохоронних територій. Загалом українські складові частини обіймають понад 25 % від усієї спадщини і таким чином Україна є лідером як за площею, так і за кількістю складових частин.
Цьогорічна сесія розпочала роботу 21 липня з урочистої церемонії, участь у якій узяв прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді та інші представники Кабінету Міністрів. Далі почалася рутинна робота згідно з порядком денним, який включав багато різноманітних пунктів. Насамперед розглянули низку організаційно-технічних, процедурних і фінансових питань. Потім настала черга власне експертної роботи, яка полягала в оцінці сотень документів. Серед них були звіти держав-учасниць про стан об’єктів спадщини, оскільки значна їх частина потерпає від різних негараздів. Це можуть бути як природні явища, наприклад глобальні кліматичні зміни, так і результати людської діяльності – браконьєрство, розвиток інфраструктури, інші види економічної діяльності, зокрема й незаконної.
Наступним аналізувався Попередній список, куди включаються усі без виключення номінаційні досьє перед винесенням їх на розгляд КВС. Окремі досьє лежать там багато років і тому список потребує постійної уваги і регулярного оновлення.
Об’єкти спадщини, які можуть втратити свою Надзвичайну Всесвітню Цінність, на підставі якої вони в свій час отримали свій статус, вносяться в Список об’єктів спадщини, які знаходяться під загрозою. Аналіз цього переліку дає можливість встановити рівень і масштаб загроз, на підставі чого розробляється низка рекомендацій для держав-учасниць. У разі їх не виконання, об’єкт може бути вилучений зі Списку всесвітньої спадщини. Зазвичай до цього не доходить, оскільки держави-учасниці докладають значних зусиль для збереження цього важливого всесвітнього визнання.
Кульмінацією експертної роботи є розгляд номінаційних досьє на включення до Списку всесвітньої спадщини нових об’єктів. Цьогоріч було розглянуто 27 номінацій, з яких 20 культурних, 5 природних і 2 змішані. І хоча дорадчі органи, а саме МСОП, ICOMOS та ICCROM, рекомендували однозначно включити лише 22 з них, а решту відправити на допрацювання, за результатами тривалого обговорення усі зазначені вище номінації отримали підтримку і Список всесвітньої спадщини поповнився 27 новими об’єктами.
Робота 46 сесії добігає кінця. Залишилося розглянути низку питань, які стосуються підведення підсумків даної сесії, а також підготовки до наступної 47 сесії, яка відбудеться влітку 2025 р. у Софії (Болгарія). 31 липня відбудеться офіційна церемонія, яка підведе межу напруженій роботі, яка тривала в столиці Індії впродовж 10 десяти днів.