БАГАТОВИМІРНА ТИПОЛОГІЯ ЯЛИНОВИХ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ скробала В.м. Багатовимірна типологія ялинових лісів Українських Карпат. – Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України. – 2019. – № 1(4). – с 34–39. Аналіз місцезростань ялинових лісів Українських Карпат здійснювали на основі фітоіндикаційної оцінки екологічних умов сімдесяти п’яти угруповань за шістьма параметрами: освітленість, термічний режим, континентальність, вологість ґрунту,
кислотність ґрунту, вміст азоту. Порівняльну оцінку місцезростань здійснювали методами одновимірного статистичного аналізу, пошуку логічних закономірностей на основі алгоритму CARt і канонічного дискримінантного аналізу. Конструювання узагальненої типологічної схеми лісової рослинності на основі флористичної класифікації здійснювали шляхом графічної візуалізації результатів канонічного дискримінантного аналізу. Для інтерпретації осей ординації визначали кореляцію координат угруповань з їх екологічними параметрами за екологічними шкалами Г. елленберга.Встановлено, що поширення ялинових лісів у межах природного ареалу Українських Карпат, окрім кліматичних показників, великою мірою визначається едафічними факторами. серед них першочергову роль відіграють показники кислотності ґрунту та вмісту азоту. основна закономірність екологічної диференціації місцезростань смереки в Українських Карпатах полягає у такій структурі взаємозв’язків між екологічними параметрами: із збільшенням висоти над рівнем моря зменшуються температура і вміст азоту в ґрунті, зростають кислотність грунту, освітленість у ценозі та континентальність. У спрощеному вигляді типологічну схему ялинових лісів можна представити у вигляді трикутника, у центрі якого розташована асоціація abieti-Piceetum montanum, а в кутах luzulo luzuloidis-Piceetum,
Chrysanthemo rotundifolii-Piceetum і Cembro-Piceetum. У тривимірному просторі типологічна схема має вигляд трикутної піраміди, вершиною якої є асоціація adenostylo alliariae-Piceetum.