ДИНАМІКА ГІДРОХІМІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ВОДИ У РІЧЦІ ГОВЕРЛА

Л.І. ПІПАШ, П.С. ПАПАРИГА,
Н.Ф. АНДРІЙЧУК, А.В. ВЕКЛЮК.
Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України
ISSN: 2521-1730
2025 · №1 (10)
Full issue:  PDF  27 МБ
Розділ Фоновий моніторинг

РЕФЕРАТ

Реферат. Представлено результати аналізу гідрохімічного стану води у річці Говерла від її
витоків і далі, вниз за течією, до гирла – місця впадіння в річку Біла Тиса. Проведено оцінку
якості проаналізованих вод за екологічною класифікацією.
Встановлено, що річка Говерла є чистою і якість води у всіх точках відбору проб за станом і
ступенем чистоти характеризується як “відмінна” та “дуже чиста”(I1), по всіх параметрах (за
середніми показниками). Майже весь водозбірний басейн річки Говерла знаходиться на тери-
торії Чорногірського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біо-
сферного заповідника і, відповідно, є максимально убезпечений від антропогенного впливу.
Незначне на даний час підвищення NO3 – до 1,0 мг/дм3, що не перевищує норми ГДК зафік-
совано в частині нижньої течії річки в районі гирла, яка є доволі густозаселеною обабіч обох
берегів. Це є наслідок діяльності населення. Дана ділянка річки є приймачем стічних вод, які
можуть впливати на гідрохімічні показники водойми і погіршувати її якість.
Проаналізувавши отримані результати досліджень можна констатувати, що вода у річці Го-
верла за усіма досліджуваними показниками може слугувати еталоном при проведенні хіма-
налізу води у водотоках на антропогенно порушених територіях.

Reference

Андрієнко Т.Л., Попович С.Ю., Парчук Г.В., Гавриленко В.С., Прядко О.І. Програма літопису
природи для заповідників та національних природних парків: Методичний посібник /
Андрієнко Т.Л. ред. / Київ, Академперіодика, 2002. 103 с.
Антропогенні зміни біогеоценотичного покриву в карпатському регіоні / Голубець М.А., Козак І.І.,
Козловський М.П. та ін. К.: Наук. думка, 1994. 167 с.
БЗ Карпатський / [Ф.Д. Гамор, М.І. Волощук, Т.М. Антосяк, А.В. Козурак] // Фіторізноманіття
заповідників і національних парків України. Ч.1. Біосферні заповідники. Природні заповідники
/ під ред. В.А. Онищенка, Т.Л. Андрієнко. К.: Фітосоціоцентр, 2012. С. 45–72.
Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника / Кол. авт., Ред. рада: Я.І. Мовчан,
Ф.Д. Гамор та ін. К.: Інтерекоцентр, 1997. 711 с.
Волощук М.І. Зміни лучної рослинності під впливом традиційного господарювання в Карпатському
біосферному заповіднику / Вісник Львівського ун-ту. Серія біологічна. 2016. Вип. 72.
С. 101-109.
Волощук М.І., Антосяк Т.М., Козурак А.В. Рослинність пасовищ і сінокісних лук на території
Каврпатського біосферного заповідника // Прагматичні аспекти діяльності національних
природних парків у контексті збалансованого розвитку: матеріали міжнар. наук.-практ. конф.,
присвяч. 20-річчю Нац. природ. парку “Вижницький” (17-19 вер. 2015 р., смт Берегомет,
Чернівецька обл., Україна). Чернівці: Друк Арт, 2015. С. 189–191.
Гамор Ф.Д. Ще одна сторінка в історії розширення території Карпатського біосферного заповідника
// Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту
екології Карат НАН України, № 1 (7). 2022. С. 114-120.
Закон України “Про природно-заповідний фонд” Про природно-заповідний фон… | від 16.06.1992
№ 2456-XII, Редакція 01.02.2025. (https://zakon.rada.gov.ua).
Комендар В.И. Форпосты горных лесов. Ужгород: Карпаты, 1966. 205 с.
Койнова І., Рожко І. Сучасний антропогенний вплив на природні комплекси Чорногірського масиву
Українських Карпат // Вісник Львівського університету. Серія географічна, 2009. Вип. 37.
С. 250-259.
Літопис природи Карпатського біосферного заповідника. Вивчення ходу природних процесів та
взаємозв’язків в екосистемах заповідника. Томи 24-47. Рахів, 2001-2024.
Малиновський К.А. Високогірна рослинність. Рослинність України, Т. 1 / К.А. Малиновський,
В.В. Крічфалушій; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. К.: Фітосоціоцентр, 2000. 231 c.
Малиновський К.А. Рослинні угруповання високогір’я Українських Карпат / К.А. Малиновський,
В.В. Крічфалушій. Ужгород, 2002. 244 с.
Малиновський К.А. Рослинність високогір’я Українських Карпат. К.: Наук. думка, 1980. 230 с.
Методика визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів
(Про затвердження Методики визнач… | від 18.05.2018. № 161), (https://zakon.rada.gov.ua).
Пояснювальна записка до матеріалів лісовпорядкування території КБЗ. Ірпінь, 2019. 23 с.
Проект організації території та охорони його природних комплексів Карпатського біосферного
заповідника. Київ, 2018.
Покиньчереда В.Ф., Волощук М.І., Піпаш Л.І, Папарига П.С. Актуальні проблеми збереження
водно-болотних угідь Карпатського біосферного заповідника// Природа Карпат: науковий
щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карат НАН України,
№ 1. 2016. С. 73-84.
Регіональна стратегія розвитку Закарпатської області на період 2021-2027 років. Затверджена
Рішенням обласної ради від 20.12.2019 року №1630 // https://oda.carpathia.gov.ua/sites/default/
files/imce/191228_rsr_2027.pdf
Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. Львів: Світ, 1991. 248 с.
Стойко С.М. Рослинність // Природа Закарпатської області. Львів: Вища школа, 1981. С. 88-100.
Словник – довідник з Екології. Навчально-методичний посібник / О.Г. Лановенко, О.О. Остапішина.
Херсон: ПП Вишемирський В.С. 2013. 226 с

Завантажити статтю