КСИЛОТРОФНІ ГРИБИ УГОЛЬСЬКО-ШИРОКОЛУЖАНСЬКОГО БУКОВОГО ПРАЛІСУ
РЕФЕРАТ
Глеб р.Ю., Бласер с., Гринчук є.р., Чумак В.о. Ксилотрофні гриби Угольсько-Широколужанського букового пралісу. – Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України. – 2019. – №1 (4). – с. 50–62. Дослідження грибів проводилися в буковому пралісі Угольсько-широколужанського масиву
в рамках проекту “CBR WSl-Ukrainian-Swiss Cooperation in Forest Research” у співпраці зі швейцарським федеральним інститутом лісових, снігових і ландшафтних досліджень
(WSl). У результаті проведених досліджень на пробних площах у букових лісах Угольсько-широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника виявлено 250 видів
ксилотрофних грибів. З них 130 видів виявилися новими для заповідника та 70 новими для даного масиву. За систематичною належністю виявлені види відносяться до 2 відділів, 7
класів, 20 порядків, 62 родин та 146 родів.
Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника. – К.: Інтерекоцентр, 1997. – 715 с.
Бондарцев м.А., Пармасто е.Х. определитель грибов ссср. Порядок Афиллофоровые. Вып. 1. /
м.А. Бондарцев, е.Х. Пармасто // л.: Наука, 1986. – 192 с.
Бондарцев с.А. Трутовые грибы европейской части ссср и Кавказа. – м., л.: изд–во АН ссср,
1953. – 1106 с.
Бондарцева м.А. Эколого-биологические закономерности функционирования ксилотрофных
базидиомицетов в лесных экосистемах / м.А. Бондарцева, В.Г. стороженко, В.и. Крутова,
Н.Н. селочник // Грибные сообщества лесных экосистем. – Петрозаводск, 2000. − с. 9–25.
Визначник грибів України. Т. 5. Базидіоміцети. Кн. 1. екзобазидіальні, афілофоральні, кантареальні.
– К.: Наук. думка, 1972. – 240 с.
Гамор Ф.Д. Біосферний Заповідник Карпатський / Ф.Д. Гамор, м.1. Волощук, Т.м. Антосяк,
А.В. Козурак // Фіторізноманітгя заповідників і національних природних парків України. – К.:
Фітосоціоцентр, 2012. – Ч. 1. Біосферні заповідники. Природні заповідники. – с. 45–72.
Генсірук с.А. ліси України. – львів, 2002. – 496 с.
екологія грибів / Антоняк Г.л., Калинець-мамчур З.І., Дудка І.о., Бабич Н.о., Панас Н.є. – львів:
лНУ імені Івана Франка, 2013. – 628 с.
Зерова м.я., сосін П.є., роженко Г.л. Визначник грибів України. – Т. 5, кн. 2. / м.я. Зерова,
П.є. сосін, Г.л. роженко // К.: Наук. думка, 1979. – 564 с.
ловас П.с. Афілофоральні гриби букових пралісів Карпатського біосферного заповідника та
господарських бучин швейцарських Альп / П. с. ловас, Н. Куффер // Науковий вісник
Ужгородського університету. – 2006. – №19. – с. 60–65.
методы экспериментальной микологии. – Киев: Наук. думка, 1982. – 550 с.
ординець о.В. різноманіття та екологічні особливості дереворуйнівних грибів Угольсько-
широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника / о.В. ординець,
о.В. Надєїна // Букові праліси та давні букові ліси європи: проблеми збереження та сталого
використання: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Україна, м. рахів,
16-22 вересня 2013 р.). Ужгород, 2013. – C. 256–261.
сухарюк Д.Д. Природні ліси і праліси Карпатського біосферного заповідника, їх значення та
заходи щодо збереження. / Д.Д. сухарюк // Біорізноманіття Українських Карпат: матеріали
наукової конференції присвяченої 50-річчю Карпатського високогірного біологічного
стаціонару львівського національного університету ім. І.Франка (30 липня-3 серпня
2005 року), – львів, 2005. – с. 182–186.
сухарюк Д.Д. Букові ліси Карпатського біосферного заповідника (поширення, ценотична
структура та моніторинг) / Д.Д. сухарюк // Науковий вісник Ужгородського університету.
серія Біологія. – 2006. – №19. – с. 91–95.
Чернявський м. Відмерла деревина у букових пралісах як комплекс мікросередовищ існування
грибів / м. Чернявський, Г. Іжик // Вісник львівського університету. серія географічна. –
2014. – Випуск 45. – C. 144–149.
Alessio, C.l. 1985. Boletus Dill. ex l. (sensu lato). – In: Fungi Europaei. vol. 2. Pp. 1–705. libreria
editrice Biella giovanna, Saronno.
Breitenbach J, Kränzlin F. Fungi of Switzerland. A contribution to the knowledge of the fungal flora of
Switzerland. vol 3. Boletes and agarics. 1st part. Strobilomycetaceae and Boletaceae, Paxillaceae,
gomphidiaceae, Hygrophoraceae, tricholomataceae, Polyporaceae (lamellate). – lucerne: verlag
mykologia, 1991. – 360 p. – P. 82.
Commarmot, B., Duelli, P., &Chumak, v. (2000). Urwaldforschung – Beispiel Biosphärenreservat
transkarpatien. In Naturwerte in ost und West. Forschen für eine nachhaltige Entwicklung
vom Alpenbogen bis zum Ural (vol. 2000, pp. 61–68). WSl Birmensdorf: Eidgenössische
Forschungsanstalt für Wald, Schnee und landschaft.
Engel H., Dermek A., Klofac W., ludwig E., Brückner t. Schmier- und Filzröhrlinge s.l. in Europa. Die
gattungen: Boletellus, Boletinus, Phylloporus, Suillus und Xerocomus. – Weidhausen b. Coburg:
H. Engel, 1996. – 268 p. – P. 127.
Hawksworth D.l., Kalin-Arroyo m.t. magnitude and distribution of biodiversity // v.H. Heywood (ed.).
global Biodiversity Assessment. – Cambridge: Cambridge University Press, 1995. – P. 107–191.
Hawkswortth D. l., Kirk P. m., Sutton B. C., Pegler D. N. Ainsworth et Biby’s Dictionary of the fungi.
Ed. 8. – oxon, Wallingford: CAB Intern., 1995. – 616 p.
Hyde K. et al. Diversity of saprobic microfungi // K.D. Hyde, B. Bussaban, B. Paulus, P.W. Crous, S. lee,
E.H.C. mckenzie, W. Photita, S. lumyong // Biodivers Conserv. – 2007. – N 16. – P. 7–35. 181.
IndexFungorum: [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.indexfungorum.org
mycobank: [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.mycobank.org/
munoz J. A. Fungi Europaei. vol. 2. Boletus s. l. – Italia: massimo Candusso, 2005. – P. 248.
Pilát A. Hymenomycetes Carpatorum orientalium // Sbornik Narodniho musea v Praze (Acta musei
Nationalis Pragae). – 1940. – vol. II B, No 3. – S. 37–80.
šutara J., mikšík m. & Janda v. 2009. Hřibovité houby. čeled’ Boletaceae a rody gyrodon, gyroporus,
Boletinus a Suillus. Academia, Praha.