М.М. КАРАБІНЮК
СУБАЛЬПІЙСЬКОГО Й АЛЬПІЙСЬКОГО ВИСОКОГІР'Я ЧОРНОГОРИ
У ГОЛОЦЕНІ ТА ЇХ СУЧАСНА СТРУКТУРА
РЕФЕРАТ
Карабінюк М.М. Розвиток природних територіальних комплексів субальпійського й альпійського високогір’я Чорногори у голоцені та їх сучасна структура. – Природа
Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України. – 2021. – №1 (6). – С. 57–73. Представлено результати палеоландшафтознавчого дослідження історії розвитку природних територіальних комплексів субальпійського й альпійського високогір’я Чорногори у голоцені та аналізу особливостей їхньої сучасної структури. Встановлено, що голоценовий етап розвитку високогір’я Чорногори характеризувався ускладненням ландшафтної структури досліджуваної території шляхом утворення нових урочищ і фацій, під дією ерозійних та гравітаційних процесів, а також трансформацією раніше сформованих екзараційних, нівально-ерозійних та денудаційних високогірних ландшафтних комплексів. Це відбувалося за умов загального потепління клімату із короткотривалими похолоданнями, які суттєво змінювали інтенсивність відповідних ерозійних та екзараційних процесів у високогір’ї. Також встановлено, що у сучасній ландшафтній структурі високогір’я Чорногори поєднані різновікові природні територіальні комплекси (реліктові, сучасні та прогресивні), із яких для подальшого розвитку структури особливе значення мають прогресивні урочища – ерозійні улоговини, зсуви, лавинні лотки, звори та інші. На основі власних польових досліджень, проаналізовано сучасну ландшафтну структуру субальпійського й альпійського високогір’я Чорногори та встановлено, що вона представлена 2 секторами, 5 видами висотних місцевостей, 20 видами ландшафтних стрій, 73 видами складних урочищ та 273 видами підурочищ та простих урочищ. Також, за допомогою інструментального програмного забезпечення ArcGIS 10.4.1., укладено великомасштабну ландшафтну карту у масштабі 1:25 000 на всю територію високогір’я Чорногори на рівні секторів, висотних місцевостей та ландшафтний стрій. У процесі аналізу сучасної ландшафтної структури високогір’я Чорногори, встановлено низку секторних відмінностей у територіальному поширенні та розвитку високогірних ландшафтних комплексів різного генезису, взаємозв’язок структурно-літологічних особливостей території із сучасними морфологічними рисами і властивостями ландшафтних комплексів та інше. Отримані результати дослідження є важливими для подальшого вивчення особливостей ландшафтної організацій високогірного ландшафтного ярусу Чорногори та Українських Карпат загалом, вивчення його сучасного екологічного стану і модифікації, а також вирішення низки практичних завдань – аналіз ландшафтного різноманіття та збереження цінних ландшафтних комплексів, встановлення осередків застосування ландшафтного підходу до оптимізації системи природокористування та охорони природного середовища, функціонального зонування природоохоронних об’єктів тощо.
Карабінюк М.М. Ландшафтна диференціація негативних фізико-географічних процесів у
субальпійському і альпійському високогір’ї Чорногори (ділянка “Шешул-Петрос”) // Фізична
географія та геоморфологія, 2019 а. – Вип. 93(3). – С. 7–17. DOI: https://doi.org/10.17721/
phgg.2019.3.01.
Карабінюк М.М. До питання зледеніння ландшафту Чорногора в Українських Карпатах (історичний
аспект) // Довготермінові спостереження довкілля: досвід, проблеми, перспективи. Матеріали
Міжнародного наукового семінару, присвяченого 75-річчю з дня народження Б.П. Мухи і
50-річчю роботи Розтоцького ландшафтно-геофізичного стаціонару Львівського національного
університету імені Івана Франка (Львів-Брюховичі, 10-12 травня 2019 р.). – Львів: ЛНУ імені
Івана Франка, 2019 б. – С. 84–88.
Карабинюк Н.Н. Развитие ландшафтной структуры высокогорного ландшафтного яруса Черногоры
(Украинские Карпаты) в плейстоцене // Вопросы географии и геоэкологии, 2019 в. – Вып. 4. –
С. 18–28.
Карабінюк М.М., Шубер П.М. Зміни кліматичних умов у лісистому середньогір’ї північно-східного
сектору ландшафту Чорногора // Довготермінові спостереження довкілля: досвід, проблеми,
перспективи. Матеріали Міжнародного наукового семінару, присвяченого 75-річчю з дня
народження Б.П. Мухи і 50-річчю роботи Розтоцького ландшафтно-геофізичного стаціонару
Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів-Брюховичі, 10-12 травня
2019 р.). – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2019. – С. 88–93.
Карабінюк М.М. Природні територіальні комплекси субальпійського і альпійського високогір’я
Чорногірського масиву Українських Карпат: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.
геогр. наук: 11.00.01. Київ, 2020. – 21 с.
Карабінюк М.М., Гнатяк І.С., Марканич Я.В. Антропізація цінних природних територіальних
комплексів субальпійського й альпійського високогір’я Чорногори під впливом рекреаційно-
туристичної діяльності в околицях озера Бребенескул (Українські Карпати) // Фізична географія та
геоморфологія, 2020. – Вип. 1-3(99-101). – С. 13–23. DOI: https://doi.org/10.17721/phgg.2020.1-2.02
Карабінюк М.М., Марканич Я.В. Динамічність кліматичних умов та сучасні тенденції їхніх змін
у північно-східному секторі ландшафту Чорногора (Українські Карпати) // Природа Карпат:
науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН
України, 2020. – Вип. №1(5). – С. 58–70. Ковалюх Н.Н., Петренко Л.В., Третяк П.Р. Геохронология нивально-гляциальных отложений
среднегорья Украинских Карпат // Бюро комис. по изучению четвертичного периода, 1985. –
№ 54. – С. 113–118.
Кравчук Я.С. Геоморфологія Полонинсько-Чорногірських Карпат: монографія. – Львів: Видав.
цент ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 188 c.
Малиновський К.А. Рослинність високогір’я Українських Карпат. – Київ: Наук. думка, 1980. – 280 с.
Мельник А.В. Ландшафтный мониторинг Карпат // Мониторинг природных территориальных
комплексов Ивано-Франковской области (в пределах Карпат). – Львов, 1992. – Ч.2 – 293 с.
Деп. в Укр ИНТЭИ 01.06.92 №778-Ук-92.
Мельник А.В. Українські Карпати: еколого-ландшафтознавче дослідження: монографія. –
Львів, 1999. – 286 с.
Мельник А.В., Карабінюк М.М. Чинники формування та критерії виділення високогірного
ландшафтного ярусу в Чорногорі (Українські Карпати) // Проблеми геоморфології і
палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій. Збірник наукових праць, 2018 а. –
Вип. 8. – С. 24–41. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/gpc.2018.08.2012.
Мельник А.В., Карабинюк Н.Н. Природные территориальные комплексы субальпийского и
альпийского высокогорья Черногоры (участок “Шешул-Петрос”) // Вопросы географии и
геоэкологии, 2018 б. – Вып. 3. – С. 56–70.
Мельник А.В., Карабінюк М.М., Костів Л.Я., Сеничак Д.В., Яськів Б.В. Природні територіальні
комплекси верхів’я басейну річки Лазещина в межах Чорногори // Фізична географія та
геоморфологія, 2018. – Вип. 90 (2). – С. 5–24. DOI: https://doi.org/10.17721/phgg.2018.2.01
Миллер Г.П. Опыт ландшафтного анализа высокогорья хребта Черногора в Украинских Карпатах //
Географический сборник, 1961. – № 6. – С. 20–36.
Миллер Г.П. Структура, генезис и вопросы рационального использования ландшафта Черногоры в
Украинских Карпатах: автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. геогр. наук: 11.00.01. Львов,
1963. – 23 с.
Миллер Г.П. Полевая ландшафтная сьемка горных территорий. – Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1972.
– 167 с.
Миллер Г.П. Ландшафтные исследования горных и предгорных территорий. Львов: Вища школа,
1974. – 202 с.
Міллер Г.П., Федірко О.М. Карпати Українські // Географічна енциклопедія України. – Київ:
Головна ред. УРЕ ім. П.М. Бажана, 1990. – Т.2. – C. l13–114.
Міллер Г.П., Федірко О.М., Брусак В.П. Ландшафтна диференціація території КБЗ // Біорізноманіття
Карпатського біосферного заповідника. – Київ: ІнтерЕкоЦентр, 1997. – С. 96–113.
Полынов Б.Б. Ландшафт и почва // Природа, 1925. – № 1. – С. 73–84.
Тиханович Є.Є. Поширення і динаміка лавинних природних територіальних комплексів в
Українських Карпатах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: 11.00.01.
Київ, 2016. – 20 с.
Тиханович Є.Є., Біланюк В.І. Лавини Українських Карпат: поширення і динаміка: монографія.
Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. – 196 с.
Третяк П.Р. Лавинные очаги в лесистых середнегорних ландшафтах и пути их локализации:
автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. геогр. наук: 11.00.01. Львов, 1980. – 24 с.
Третяк П.Р., Кулешко М.П. Деградація останнього зледеніння в Карпатах // Доп. АН УРСР. сер. Б.,
1982. – № 8. – С. 25–30.
Шушняк В.М. Сучасні рельєфотвірні процеси на горі Говерла // Природні комплекси й
екосистеми верхів’я ріки Прут: функціонування, моніторинг, охорона. Матеріали науково-
практичної регіональної конференції, присвяченої 30-річчю навчальної і наукової діяльності
Чорногірського географічного стаціонару Львівського національного університету імені Івана
Франка (15-17 травня 2009 р.). – Львів: Видав. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2009. – С. 120–124.
Google Earth. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://earth.google.com.
Melnyk A. Badania przyrodniczych zasobów turystycznych – perspektywiczny kierunek badań ekologii
krajobrazu (na przykladzie Czarnohory) // Ekologia krajobrazu – perspektywy badawcze i utylitarne.
Problemy ekologii krajobrazu, 2009. – T. XXIII. – P. 161–166.