ВЕЛИКІ ХИЖІ ССАВЦІ В КАРПАТСЬКОМУ БІОСФЕРНОМУ ЗАПОВІДНИКУ
РЕФЕРАТ
Довганич Я.О., Довганич В.Я. Великі хижі ссавці в Карпатському біосферному заповіднику. – Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України. – 2023. №1 (8). – С. 65–72. Проведена оцінка стану популяцій таких великих хижих ссавців як ведмідь (Ursus arctos L., 1758), вовк (Canis lupus L., 1758) та рись (Lynx lynx L., 1758) за десятирічний період (2012-2021 рр.) на території Карпатського біосферного заповідника на основі цілорічних спостережень за цими видами, а також результатів обліків чисельності, які проводилися щорічно в кінці року. Аналіз показав, що облік у кінці року часто не відображає стан населення великих хижаків на території заповідника протягом року. Результати обліку відображають чисельність тварин на початок зими. На деяких ділянках заповідника тварини протягом року відмічалися, а під час обліку в кінці року їх там не виявляли. Для ведмедя дані обліку в кінці року часто є дуже заниженими через те, що ведмеді на час обліку можуть залягати в барлоги або переходити на зимувальні території, які нерідко знаходяться за межами заповідника. Тому для оцінки стану населення великих хижаків досить хороші результати дає поєднання абсолютного обліку в кінці року з цілорічною реєстрацією місць перебування великих хижаків. Вимірювання розмірів слідів ведмедів дозволяє досить точно ідентифікувати окремих особин, виявляти їх міграційні шляхи і навіть їх чисельність у певні періоди року. Спостереження за великими хижаками у Карпатському біосферному заповіднику показали, що усі три види часто користуються одними і тими ж міграційними переходами. Однак було помічено, що ведмідь і рись частіше, ніж вовк, трапляються у верхніх гірських поясах. Крім того, встановлено, що рись намагається уникати місць, де велика щільність вовка.
На території заповідника з трьох видів великих хижаків найвища чисельність у вовка. Вона досить сильно коливається по роках через відстріл вовка на прилеглих до заповідника територіях. Чисельність ведмедя у 2-3 рази нижча, але і коливання її значно менші. Чисельність рисі на території заповідника дещо нижча, ніж у ведмедя, але по роках вона більш стабільна.
Довганич Я.О. Роль природоохоронних територій Карпат у збереженні великих хижих ссавців //
Природно-заповідні території: функціонування, моніторинг, охорона. Матеріали
Міжнародної наукової конференції, присвяченої 30-річчю з дня створення Карпатського
національного природного парку. – Яремче, 2010. – С. 46–48.
Довганич В.Я., Довганич Я.О. Програмне забезпечення для ведення бази даних спостережень
за ссавцями за програмою Літопису природи // Природозаповідання як основна форма
збереження біорізноманіття: матеріали наук.-практ. конф. (20-21вересня 2012). – Кременець,
2012. – С. 341–346.
Довганич Я.О. Бурий ведмідь в зоні діяльності Карпатського біосферного заповідника //
Актуальні проблеми дослідження довкілля: V Міжнародна наукова конференція. Т. 1. (23-
25 травня 2013 р.). – Суми, 2013. – С. 157–161.
Довганич Я.О. Вплив браконьєрства на стан популяції рисі у Закарпатті // Біологічне різноманіття
природно-заповідних об’єктів Карпат: матер. міжнар. наук., конф., присвяченої 25-річчю
створення національного природного парку “Синевир” (Україна, с. Синевир, 25-27 червня
2014 року) – Ужгород: ТДВ «Патент», 2014 а. – С. 49–53.
Довганич Я. Проблеми збереження великих хижаків українських Карпат // Вивчення та
збереження біорізноманіття в сучасних умовах: Матеріали заоч. Всеукр. конф., присвяч.
180-річчю заснув. каф. зоології (вересень 2014 р., м. Київ). – Київ, 2014 б. – С. 15–18.
Довганич Я.О., Довганич В.Я. Система моніторингу ссавців у Карпатському біосферному
заповіднику // Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні : Прикладні аспекти
моніторингу та охорони біорізноманіття / Серія: “Conservation Biology in Ukraine”. – Вип.
16. Т. 3. – Київ; Чернівці : Друк Арт, 2020. – С. 66–69. Довганич Я.О. Досвід проведення синхронного обліку великих хижаків (ведмідь, рись, вовк)
у зоні діяльності Карпатського біосферного заповідника // Природа Карпат: науковий
щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН
України. – 2021. – Том 6, № 1. – С. 38–48.
Пажетнов В.С. Бурый медведь. – М: Агропромиздат, 1990. – 215 с.
Шквиря М.Г. Особливості поширення та поведінки вовка в Україні / М.Г. Шквиря, М.А.
Колесніков // Вестник зоологии, 2008. – 42. – Вып. 2. – С. 143-152.
Bufka L. Radiotelemetrický výzkum rysa ostrovida (Lynx lynx) na Šumavě / L. Bufka, J. Červený, P.
Koubek, P. Horn, 2000. – P. 143–153.