ВІТРОВАЛЬНІ СУКЦЕСІЇ У БУКОВИХ ПРАЛІСАХ УГОЛЬСЬКО-ШИРОКОЛУЖАНСЬКОГО МАСИВУ КАРПАТСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА
РЕФЕРАТ
Кабаль М.В., Глеб Р.Ю., Сухарюк Д.Д., Полянчук І.Й., Ангер Р.Я. Вітровальні сукцесії у букових пралісах Угольсько-Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника. – Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України. – 2021. – № 1(6). – С. 27–33. У букових пралісах вітровали та буреломи відіграють роль каталізатора процесів фаз і стадій їх розвитку. Літературні дані свідчать, що чим більша площа розладів (вітровалів, буреломів, сніголамів, вирубок тощо), тим більше видове різноманіття деревних порід спостерігається у підрості, що пов’язано зі збільшенням сонячної радіації на ділянці та появи світлолюбних видів, серед яких багато дерев-піонерів. На дослідному стаціонарі площею 1,6 га через 12 років після вітровалу нами проведено обліки і обміри залишків материнського деревостану, мертвої деревини, молодого лісу, природного поновлення та геоботанічні описи. Встановлено, що серед молодих дерев, які появилися у перші роки після вітровалу, переважають піонерні види, а частка бука лісового складає 44,4%. Однак, серед підросту, який з’явився уже через 10-12 років після вітровалу, частка бука становить 92,5%.
Лавний В.В. Сильні вітри в Українських Карпатах / В.В. Лавний // Науковий вісник НЛТУ України,
2009. – Вип. 19.14. – С. 239–246.
Лавний В.В. Особливості природного поновлення деревних порід у букових пралісах
Великоберезнянщини / В.В. Лавний, М.В. Заяць // Наукові праці Лісівничої академії наук
України, 2013. – Вип. 11. – С. 106–112.
Лавний В.В. Успішність природного поновлення деревних порід на вітровальних ділянках
в Українських Карпатах // Науковий вісник НЛТУ України, 29(10), 61-65. https://doi.
org/10.36930/40291011.
Лавний В.В. Лісівничо-екологічні засади відновлення корінних деревостанів на вітровальних
ділянках в Українських Карпатах: монографія / В.В. Лавний. ‒ Львів: Галицька Видавнича
Спілка, 2021. ‒ 296 с.
Стойко С.М. Праліси як екологічні моделі для ренатуралізації вторинних фітоценозів // Укр. ботан.
журн., 2006. – 63, № 3. – С. 358–368.
Цыганов Д.Н. Фитоиндикация экологических режимов в подзоне хвойно-широколиственных лесов.
М., 1983. – 197 с
Чернявський М.В. Букові праліси як еталони лісів майбутнього Українських Карпат // Дослідження
басейнової екосистеми Верхнього Дністра: Зб. наук. праць. – Львів, 2000. – С. 164–183.
Шпарик Ю.С., Вітер Р.М. Вплив вітру на стан деревостанів і лісівничі заходи для попередження
вітровалів в Українських Карпатах // Науковий вісник НЛТУ України, 2012. – Вип. 22.15. –
С. 24–29.
Braun-Blanquet J. L’origineetle d veloppment des floresdansle Massif Centralde France. – Paris; Zurich,
1923. – Р. 2–19.
Keller M. (Red). 2005. Schweizerisches Landesforstinventar. Anleitung für die Feldaufnahmen der
Ernebung 2004-2007. Birmensdorf, Eidg. Forschungsanshalt WSL, 393 s.
Lavnyy V.V. Strong winds and windthrows in the forests of the Ukrainian Carpathians / V.V. Lavnyy //
Науковий вісник НЛТУ України, 2017. – Вип. 27.8. – С. 76–81.
Leibundgut H. Europaische Urwalder der Bergstufe. Verlag Paul Haupt, Bern, 1982. – 308 S.
Tinner R., Brang P., 2013. Aufnamemethode für Kernflächen in Schweizer Naturwaldreservaten. Version
3. Birmensdorf, Eidg. Forschungsanshalt für Wald, Schnee und Lasndschaft WSL, 39 s.
Trotsiuk, V., M.L. Hobi, and B. Commarmot. 2012. Age structure and disturbance dynamics of the relic
virgin beech forest Uholka (Ukrainian Carpathians). Forest Ecology and Management 265:181–190.