Завдяки ініціативі адміністрації Карпатського біосферного заповідника, міжнародна науково-практична конференція «Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку» (13-15 жовтня 1998 року в м. Рахів) рекомендувала: «З метою створення міжнародного правового поля в галузі збереження природи та соціально-економічного розвитку країн Карпатського регіону, урядам цих країн розробити і прийняти Карпатську конвенцію сталого розвитку».

А зусиллями українського уряду Польща, Румунія, Сербія і Чорногорія, Словаччина, Угорщина, Україна та Чехія на 5-й Пан’європейській конференції Міністрів охорони навколишнього середовища «Довкілля для Європи» (2003 р.) у Києві підписали Рамкову конвенцію про охорону та сталий розвиток Карпат.

Але, на жаль, Конвенція, а також Протоколи до неї «Про збереження та стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття» (2009 р.), «Про стале управління лісами» (2012 р.) та «Про сталий туризм» (2017 р.) та інші, які ратифіковано Законами України, практично не виконуються.

Тому, Президент України Указом від 21 листопада 2017 року № 281/2017 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження природно-заповідного фонду», доручив Кабінету Міністрів України забезпечити реалізацію положень Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат та Протоколів до неї.

Але не зважаючи на все це, як зазначав на міжнародній конференції з нагоди 15-річчя прийняття Карпатської конвенції (Київ, 22-23 травня 2018 року), Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак: «Розробка Конвенції відбувалася з ініціативи України. Тільки виконання статей документа на тривалі роки так і не стало пріоритетом для Мінприроди. Йдеться і про сталий розвиток Карпат, і збереження лісів, і зокрема, про розвиток сталого туризму. Всі ці речі передбачені Протоколами Конвенції».

І справді, у Карпатах і далі ведуться масові суцільні вирубки лісів, стримується розширення природоохоронних територій, із порушенням екологічних норм здійснюється безсистемна рекреаційна забудова унікальних природних екосистем у високогір’ї тощо. Особливе занепокоєння у громадськості викликає, до прикладу, ситуація на Драгобраті, перспективи масштабного спорудження курорту «Свидовець» та вітряків на Боржавських полонинах тощо.

У зв’язку із цим та враховуючи, що Україна на найближчі роки очолюватиме роботу Карпатської конвенції й матиме можливість взяти першість у ініціативах щодо реалізації її положень, запрошуємо Вас до участь у роботі Міжнародного круглого столу «Еколого-правові, науково-освітні та транскордонні аспекти впровадження Карпатської конвенції та Протоколів до неї», який відбудеться 3-4 жовтня 2024 року в м. Рахів Закарпатської області.

Передбачається обговорити, із залученням представників органів влади та місцевого самоврядування, наукових і природоохоронних інституцій Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей, польського Підкарпатського воєводства, румунського повіту Марамуреш, Східно-словацького краю та угорської області Саболтч-Сатмар-Берег і Віденського офісу Карпатської конвенції, широке коло питань, зокрема, й щодо реалізації Стратегії виконання Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. № 11-р).

Додаткова інформація – у першому повідомленні.

Оргкомітет