Нагадаємо читачам, що цьогоріч, на 24 сесії Генеральної асамблеї держав-учасниць Конвенції 1972 року про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини ЮНЕСКО, а саме 22 листопада, сталася історична подія – Україну вперше обрали до Комітету Всесвітньої Спадщини (КВС). Тепер наша країна, за підтримки інших 20-х членів КВС, матиме більше можливостей для збереження об’єктів спадщини в умовах збройної агресії рф проти України. Загалом кандидатуру України підтримали 134 країни. КВС опікується об’єктами всесвітньої культурної і природної спадщини ЮНЕСКО, тобто такими, які мають надзвичайну всесвітню цінність. На сьогодні в Україні 8 таких об’єктів, з яких лише один – «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» – відноситься до природної спадщини. Власне Україна разом зі Словаччиною стояла біля витоків цього об’єкта, присвяченого збереженню старовікових лісів Європи. З українсько-словацького об’єкта «Букові праліси Карпат», започаткованого у 2007 році, він зараз перетворився на Пан’європейський об’єкт, який включає 93 складові частин з 18 європейських країн загальною площею близько 100 тис. га. Зараз цей серійний об’єкт є найбільшим у світі як за кількістю компонентів, так і кількістю країн-учасниць.  В Україні знаходяться 15 кластерів, які охороняються в межах семи природоохоронних територій. Загалом українські складові частини обіймають понад 25 % від усієї спадщини і таким чином Україна є лідером як за площею, так і за кількістю складових частин.

У контексті КВС важливо згадати події, які передували виборам. Відповідно до процедури, держава-кандидат мала призначити експертів щодо природної та культурної спадщини для представлення нашої країни в КВС. Міндовкілля, яке опікується природною спадщиною, запропонувало на цю роль двох представників установ ПЗФ, а саме Василя Покиньчереду – заступника начальника відділу науково-дослідної роботи і міжнародної співпраці Карпатського біосферного заповідника, та Олександра Яроша – провідного фахівця з управління природокористуванням відділу відтворення, збереження природних екосистем та використання природних ресурсів Ужанського національного природного парку.

У рамках роботи зазначеної вище 24-ї сесії Генасамблеї, яка працювала впродовж 22-23 листопада в м. Париж (Франція), українські експерти взяли участь в обговоренні оновленого Стратегічного документа щодо кліматичних дій для всесвітньої спадщини. Відповідну доповідь виголосив Василь Покиньчереда. Він проінформував присутніх про історію створення об’єкта спадщини, присвяченого збереженню старовікових букових лісів Європи. Власне Україна разом зі Словаччиною стояла біля витоків цього унікального об’єкта. З українсько-словацької спадщини «Букові праліси Карпат», започаткованого 2007 році, він зараз перетворився на найбільший у світі серійний транснаціональний об’єкт як за кількістю складових частин, так і кількістю держав-учасниць. Важливо зазначити, що Василь Покиньчереда брав безпосередню участь у створенні об’єкта спадщини у 2007 р. і був національним координатором його розширення у 2017. Проте основною темою його виступу була загроза глобальних кліматичних змін для української частини об’єкта всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи». Він зазначив, що хоча бук є надзвичайно пластичним видом, його опірність також має межі. Під час останнього льодовикого періоду бук був витіснений на периферію континенту, але після його завершення не тільки відновив свій ареал, але й поширився на нові території. Сучасні кліматичні зміни можуть мати для цього виду зовсім інші наслідки. В той же час доповідач акцентував увагу, що загрози від російської агресії є на сьогодні значно серйознішими, особливо в контексті найближчої перспективи. Також він висловив вдячність усім країнам, які морально й матеріально підтримують Україну.

Остаточно кандидатуру Василя Покиньчереди в якості експерта Комітету Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО затверджено на засіданні Сектору природної спадщини Національної комісії у справах ЮНЕСКО, яке відбулося 27 листопада 2023 р. Вітаємо колегу!

Також у рамках візиту відбулася зустріч українських експертів із керівником абіотичного напрямку Програми МАБ «Людина і біосфера» ЮНЕСКО п. Крістофом Вандербергом, який очолює секцію наук про Землю і зменшення ризиків геонебезпек. У ході розмови експерти розповіли про ситуацію в Карпатському біосферному резерваті ЮНЕСКО і Ужанському національному природному парку як частині трилатерального біосферного резервату ЮНЕСКО «Східні Карпати». Вони загострили увагу стосовно загроз і ризиків, які виникають під час функціонування обох природоохоронних територій в умовах російської агресії. У свою чергу керівник секції занотував інформацію українських експертів і пообіцяв донести її до керівництва програми з метою вивчення можливостей надання адекватної допомоги. Крім того, п. Вандерберг проінформував присутніх про концепцію геопарків і можливості започаткування їх мережі в Україні. Підсумком зустрічі були домовленості щодо налагодження більш тісної співпраці українськими біосферними резерватами ЮНЕСКО і Секретаріатом Програми МАБ «Людина і біосфера» ЮНЕСКО.