Карпатський біосферний заповідник надзвичайно цінний своєю природою, а наше завдання – вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічне прогнозування, розробка наукових основ охорони, відтворення та використання природних ресурсів та найбільш цінних об'єктів для забезпечення збереження, охорони та відтворення природних комплексів та об’єктів, особливо рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України та міжнародних Червоних списків, дослідження та збереження історико-культурних цінностей.
Основними напрямами наукової та науково-технічної діяльності заповідника є здійснення фундаментальних та прикладних наукових досліджень функціонування екосистем в умовах заповідних режимів, які включають:
- ведення Літопису природи;
- організацію та здійснення систематичних спостережень (моніторингу) за станом та динамікою природних комплексів та об’єктів, екосистем та клімату;
- інвентаризацію об’єктів флори та фауни, рослинних угруповань, природних середовищ (оселищ) та ландшафтного різноманіття тощо;
- розроблення наукових рекомендацій (програм, планів дій) щодо збереження і відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослинного і тваринного світу, занесених до Червоної книги України, до регіональних переліків видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні, та/або до переліків видів рослин і тварин, що підлягають охороні згідно з міжнародними зобов’язаннями, відновлення порушених корінних природних комплексів, гідрологічного режиму, збереження та відновлення рослинних угруповань, що історично склалися, запобігання проникненню чужорідних видів рослин і тварин, які загрожують екосистемам, середовищам існування або видам, контроль або усунення таких чужорідних видів;
- дослідження разом з фахівцями з охорони пам'яток історії та культури історико-культурних цінностей на території заповідника для розроблення рекомендацій щодо поліпшення їх збереження;
- підготовку наукових матеріалів та рекомендацій, необхідних для провадження екологічної освітньо-виховної роботи, рекреаційної та інших видів діяльності заповідника;
- створення та ведення наукових фондів, баз даних, інформаційних систем; первинний облік кадастрових відомостей щодо територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Наукові видання
Для узагальнення результатів наукових досліджень та спостережень за станом і змінами природних комплексів на території заповідника використовують Літопис природи, який ведеться в установленому порядку за Програмою Літопису природи для заповідників та національних природних парків.
У структурі заповідника функціонують відділ науково-дослідної роботи і міжнародної співпраці, редакційно-видавничий відділ наукових та науково-популярних видань, лабораторії: зоологічна, ботанічна, лісознавства, екологічного моніторингу, 12 природоохоронних науково-дослідних відділень. Видається наукове видання "Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України" та всеукраїнський науково-популярний журнал «Зелені Карпати». Діє єдиний в Україні Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах, а також мережа еколого-освітніх та туристично-інформаційних центрів.
Науковці
Карпатський біосферний заповідник володіє значним науковим потенціалом, який, в першу чергу, визначається його кадровим забезпеченням. У штаті заповідника науковці, які мають великий досвід у проведенні наукових досліджень у регіоні Українських Карпат і відповідні здобутки та результати. Серед них – 1 доктор наук та 6 кандидатів наук. Переважна більшість з них брала участь у реалізації великих міжнародних наукових проектів.
На території заповідника функціонують 5 метеопостів, 4 гідропости, 21 фенопункт, 61 феномаршрут, 12 свердловин для вивчення динаміки рівня ґрунтових вод, 3 гідрологічно-ботанічні стаціонари з вивчення динаміки рослинного покриву залежно від регуляції рівня ґрунтових вод, 14 ботанічних та 33 лісових постійних пробних площі, 29 зоологічних стаціонарів.
Тут охороняються найбільші у Європі ділянки букових, мішаних та хвойних пралісів, 1867 видів вищих рослин, 806 видів лишайників, 787 видів водоростей, 1134 види грибів, 68 видів ссавців, 194 види птахів, 10 видів плазунів, 15 видів земноводних, 29 видів риб та понад 3000 видів безхребетних тварин.
Міжнародна співпраця
Наукові дослідження на території Заповідника можуть здійснюватись іншими науково-дослідними установами та організаціями на основі єдиних програм і планів науково-дослідних робіт чи договорів між цими установами та організаціями і адміністрацією заповідника.
Карпатський біосферний заповідник є організатором та базою для проведення багатьох міжнародних наукових конференцій, семінарів, круглих столів тощо. Установа слугує полігоном для проведення досліджень українських та закордонних науковців та навчальних практик студентів провідних закладів вищої освіти України та Європи. Щорічно участь у практиках беруть понад 300 бакалаврів та магістрів з 7 університетів. На базі заповідника щороку переддипломну магістерську практику проходять студенти Університету сталого розвитку м. Еберсвальде (Німеччина).
Карпатський біосферний заповідник є членом відомих міжнародних наукових і природоохоронних організацій: Європейської мережі букових лісів, Європейського товариства дикої природи, Асоціації природоохоронних територій Карпат. Науковці заповідника є членами національної керівної групи та міжнародного спільного керівного комітету об’єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи", Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, Сектору природної спадщини Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, низки науково-технічних рад природоохоронних установ Карпатського регіону.
Стратегія розвитку
Загальна стратегія розвитку та перспективні напрями наукової діяльності установи на наступні п'ять років визначені Проєктом організації території Карпатського біосферного заповідника та охорони його природних комплексів (затверджений Наказом Мінприроди України від 26.07.2019 р. № 271).
Відповідно до цього документа, передбачені наступні завдання:
- Організація та проведення заходів щодо ведення та видання Літопису природи.
- Науково-дослідні роботи, систематизація даних моніторингу за станом природно-територіальних комплексів заповідника.
- Вивчення, збереження та відтворення корінних лісових насаджень.
- Вивчення, збереження та відтворення чагарникових, лучних, зокрема високогірних екосистем.
- Вивчення та збереження видів флори, фауни, оселищ заповідника як об’єкта Смарагдової мережі.
- Підготовка і видання наукових праць, статей, збірників, монографій.
- Організація та проведення науково-практичних семінарів, нарад, конференцій, практик.
На території Карпатського біосферного заповідника охороняються унікальні природні комплекси. Зокрема, найбільші у Центральній Європі осередки пралісів, які представляють значний науковий інтерес. Завдяки цьому Карпатський біосферний заповідник активно співпрацює з провідними науково-дослідними інституціями світу. Серед них: Швейцарський федеральний інститут лісових, снігових та ландшафтних досліджень WSL, Інститут екології E.C.O. (Австрія), Вермонтський університет (США), Геттінгенський та Марбурзький університети, Університет сталого розвитку м. Еберсвальде, Фонд Міхаеля Зуккова (Німеччина), Університет Менделя (Чехія). Також установа активно співпрацює з національними науковими установами та закладами вищої освіти. Серед них: Інститут екології Карпат НАНУ (науковий куратор заповідника), Державний природознавчий музей НАНУ (м. Львів), Інститут зоології НАНУ, Інститут ботаніки НАНУ, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАНУ, Національний лісотехнічний університет України (м. Львів), Національний університет "Києво-Могилянська академія", Львівський, Ужгородський, Чернівецький та Прикарпатський національні університети.
Упродовж останніх років науковці Карпатського біосферного заповідника проводили комплексні дослідження водно-болотних угідь на території установи. За їх результатами підготовлено аплікаційні форми для включення трьох з них до списку Рамсарської конвенції. У 2019 році вони отримали статус водно-болотних угідь міжнародного значення.
Наукова діяльність
Упродовж 2017–2018 років науковці установи на основі проведених досліджень підготували низку проєктів розширення території (зміни меж) Карпатського біосферного заповідника. Найбільш масштабний з них передбачає розширення території заповідника на більш ніж 8 тис. га, з яких значна частина є пралісами і старовіковими лісами. Також, згідно з проєктом, планується передати у постійне користування заповідника близько 9 тис. га земель, які є особливо цінними у контексті збереження біорізноманіття. Цей проєкт у 2019 році передано до Мінприроди України, зараз на його основі готується відповідний Указ Президента України. Також підготовлено наукові обґрунтування необхідності оголошення територією природно-заповідного фонду земель в ур. Гаврищук (Рахівський район, Закарпатська область) та створення лісового заказника місцевого значення "Тересвянська долина" (Тячівський район, Закарпатська область). За результатами розгляду, рішенням XIII сесії Закарпатської обласної ради № 1348 від 13.12.2018 р. оголошено об’єкт природно-заповідного фонду місцевого значення – лісовий заказник "Тересвянська долина" на площі 192,9 га.
У 2017 році науковцями Карпатського біосферного заповідника забезпечено включення до складу об’єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи" 9-ти нових осередків букових пралісів і старовікових лісів, які охороняються на території 5-ти установ природно-заповідного фонду України.
У 2019 році завершився черговий етап міжнародного проєкту "Співпраця в лісівничих дослідженнях Україна – Швейцарія", який спільно реалізують на території установи Швейцарський федеральний інститут лісових, снігових та ландшафтних досліджень WSL, Національний лісотехнічний університет України та Карпатський біосферний заповідник. За підсумками проєкту та на основі отриманих під час його реалізації даних, восени 2019 року у м. Львові проведено масштабну міжнародну конференцію "Праліси помірної та бореальної зон в умовах глобальних змін", учасниками якої стали понад 120 науковців з 18 країн. Також у 2017 та 2018 роках на базі заповідника проведено ще дві міжнародні науково-практичні конференції: "Десятиріччя створення об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини": історія, стан та проблеми впровадження інтегрованої системи менеджменту" та "Проблеми збереження гірських екосистем та сталого використання біологічних ресурсів Карпат", у роботі яких взяли участь науковці, представники органів влади, природоохоронних установ та громадськості з 9 країн Європи, загалом близько 250 осіб.
Науковцями установи упродовж останніх років розроблені пропозиції щодо змін і доповнень до низки законів України та нормативно-правових актів. Зокрема, напрацьовані рекомендації були враховані у процесі розробки Державної програми розвитку регіону Українських Карпат на 2020-2022 роки (Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2019 р. № 880) та Розпорядження Кабінету Міністрів України № 892-р від 21.11.2018 р. "Деякі питання збереження української частини природного об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» та сталого розвитку прилеглих до нього територій".