Довганич Я.О. Аналіз ставлення мисливців до бурого ведмедя (Ursus arctos) і євразійської рисі (Lynx lynx) у зоні діяльності Карпатського біосферного заповідника. – Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України. – 2022. – № 1 (7). – С. 34–38. У статті подаються результати аналізу опитування мисливців про те, як вони ставляться до бурого ведмедя (Ursus arctos) та євразійської рисі (Lynx lynx), як оцінюють стан їхніх популяцій, а також існуючі загрози для них. Аналіз опитування показав, що браконьєрство залишається істотною загрозою для ведмедя і рисі, особливо на тлі безкарності порушників закону. Найсильнішими мотивами при незаконному відстрілі ведмедя і рисі є бажання здобути рідкісний та ексклюзивний трофей та показати себе добрим мисливцем. Для незаконного відстрілу ведмедя сильним мотивом є також можливість комерційного збагачення через продаж шкури, жиру, жовчі. Для цих видів відстріл через шкоду, якої вони завдають людині, не є сильним мотивом. В цілому респонденти не відмічають негативних тенденцій у динаміці чисельності ведмедя і рисі, хоча і підкреслюють їх недостатню чисельність для відкриття полювання на них. Учасники опитування крім незаконного відстрілу сильними загрозами для ведмедя вважають фактор турбування, нестачу їжі та втрату оселищ. Для рисі, крім цілеспрямованого та випадкового незаконного відстрілу, респонденти відмічають як незначні загрози фактор турбування і втрату оселищ.
Фельбаба-Клушина Л.М., Мелеш Є.А., Москалюк Б.І. Флора Щаульського лісництва (Мармароський масив Українських Карпат): структура та созологічна цінність. – Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України. – 2022. – №1 (7). – С. 4–12. Представлено результати дослідження видового складу флори вищих судинних рослин Щаульського лісництва Рахівського ЛДГ. Наведено аналіз літературних відомостей і даних польових досліджень. Зафіксовано зростання 160 видів вищих судинних рослин. Проведено таксономічний, біоморфологічний та екологічний аналіз флори. Досліджувані види відносяться до 135 родів, 57 родин, 33 порядків, 6 класів та 5 відділів. З’ясовано, що у родинному спектрі досліджуваної флори високу позицію займає родина Lamiaceae, що свідчить про синантропну трансформацію флори лісництва. Разом з тим флора має значну созологічну та наукову цінність. Нами виявлено п’ять видів рослин, включених до Червоної книги України (2009): Galanthus nivalis L., Crocus heuffelianus Herb., Scopolia carniolica Jacq., Epipactis helleborine (L.) Crantz, Pinus cembra L.
Гамор Ф.Д. Ще одна сторінка в історії розширення території Карпатського біосферного заповідника. – Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України. – 2022. – № 1 (7). – С. 114–122. Відповідно до Указу Президента України від 2 січня 2022 р. № 5/2022, з метою збереження у природному стані типових природних комплектів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення стану та змін довкілля під дією антропогенних факторів, передається в установленому порядку, до складу Карпатського біосферного заповідника, в постійне корис-тування 17,9 тисячі гектарів пралісів та старовікових й окремих ділянок господарських лісів, у межах Тячівського, Рахівського та Хустського районів Закарпатської області. Зокрема 8381,6 гектара вилучаються і надаються в постійне його користування із Мокрянського та Брустурян-ського лісомисливських господарств, а також 9532 гектари із Хустського, Брустурянського, Рахівського та Великобичківського лісових дослідних й лісомисливських господарств, які від-повідно до Указів Президента України від 1993 та 1997 років, уже перебували у складі біосфер-ного заповідника без вилучення у згаданих господарствах. Розглядаються деякі історичні пере-думови, прийняття цього важливого для збереження унікальних природних комплексів Карпат, державного рішення.
Карабінюк М.М. Високогірна ділянка ландшафтно-пізнавальної стежки "Ясіня–Петрос–Козьмещик" у межах Чорногори (Українські Карпати). – Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України. – 2022. – № 1 (7). – С. 93–107. Рекреаційно-туристична діяльність в Українських Карпатах інтенсивно розвивається та освоює найвіддаленіші ділянки гірських хребтів. Таке використання гірських територій є екологічно безпечним за умови ефективної організації відпочинку та чіткого дотримання правил поведінки. Зважаючи на природоохоронний режим на більшій частині субальпійського й альпійського високогір’я Чорногори та зростання нерівномірного рекреаційно-туристичного навантаження, важливим зараз є розробка нових ландшафтно-пізнавальних стежок у високогір’ї масиву з метою формування у рекреантів та туристів розуміння щодо взаємозв’язків та комплексності природи.
Ковбаснюк А.Р., Ковбаснюк О.Р., Ковбаснюк Р.М. Правові механізми збереження всесвітньої культурної та природної спадщини в Україні: порівняльний аналіз. – Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України. – 2022. – № 1 (7). – С. 108–113. Стаття присвячена дослідженню Конвенції про охорону всесвітньої культурної й природної спадщини, як міжнародного договору. З’ясовано особливості та концепцію, які лежать в основі Конвенції. Описано національний механізм імплементації міжнародно-правових норм. Проведено порівняльний аналіз правових механізмів охорони та збереження всесвітньої культурної та природної спадщини в Україні. Висвітлено проблемні питання національно-правової імплементації положень Конвенції в частині природної спадщини. Розроблено теоретично обґрунтовані рекомендації щодо підвищення рівня охорони об’єктів всесвітньої природної спадщини на законодавчому та інституційному рівнях.
Козурак А.В., Антосяк Т.М., Беркела Ю.Ю., Веклюк А.В. Поширення рідкісних видів рослин у природоохоронних науково-дослідних відділеннях Чорногірського масиву Карпатського біосферного заповідника. – Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України. – 2022. – № 1 (7). – С. 13–21. У статті наведено дані про поширення рідкісних видів рослин на території чотирьох природоохоронних науково-дослідних відділень Чорногірського масиву Карпатського біосферного заповідника: Чорногірському, Богдан-Петроському, Петрос-Говерлянському та частині Кевелівського. У зв’язку з накопиченням багаторічної інформації постала необхідність систематизувати її та створити відповідну геоінформаційну базу даних, що забезпечить зручність, надійність та ефективність зберігання, обробки та постійного поновлення. На основі зведеної фенологічної інформації, польових досліджень науковців заповідника та результатів опрацювання гербарних зразків, що зберігаються у науковому гербарії заповідника, складено список рідкісних видів Чорногірського масиву, який включає 53 види.