6 грудня ц. р. відбулося планове засідання Координаційної ради Карпатського біосферного резервату ЮНЕСКО (КБР).
Засідання розпочато вшануванням хвилиною мовчання всіх загиблих через вторгнення росії на територію України.
Нагадаємо, що зазначений вище резерват включає Карпатський біосферний заповідник і значну за площею територію сталого розвитку, яка охоплює 6 територіальних громад (Рахівську, Богданську, Великобичківську, Ясінянську, Нересницьку та Углянську) і землі 5-ти державних лісогосподарських підприємств. Саме Координаційна рада, яка включає, окрім працівників біосферного заповідника, також представників місцевої влади, органів самоврядування, НУО, громадськості та ключових стейкгодерів, є потужним інструментом для забезпечення співпраці усіх зацікавлених сторін у межах біосферного резервату. В зв’язку з війною частина членів ради працювала в традиційному форматі, у той час як решту брали участь у засіданні дистанційно з використанням платформи ZOOM. Наша установа впродовж останніх років регулярно використовує цю інноваційну технологію, яка в період значних обмежень, пов’язаних раніше з пандемією, а нині з військовим станом, дозволяє залучати до роботи потрібних фахівців і зрештою забезпечувати необхідний кворум, не створюючи в той же час для них серйозних ризиків і логістичних незручностей.
Порядок денний цьогорічного засідання Координаційної ради вже традиційно носив підсумовуючий характер, хоча й не був позбавлений погляду в майбутнє. Ключовим питанням був розгляд результатів і перспектив співпраці адміністрації Карпатського біосферного заповідника (КБЗ) з об’єднаними територіальними громадами в межах території Карпатського біосферного резервату ЮНЕСКО. Дане питання розкрив директор КБЗ, голова Координаційної ради Микола Петрович Рибак. Велику увагу він приділив, зокрема, проблемам зі сплатою земельного податку територіальним громадам. Хоча дана проблема виникла задовго до того, як він обійняв посаду директора, Микола Петрович запропонував шляхи її вирішення, хай і часткового. Доповідач порушив низку питань, спрямованих на поглиблення співпраці з територіальними громадами, та пошук шляхів залучення додаткових коштів для належного функціонування заповідника і сталого розвитку населених пунктів КБР. Виступ Миколи Рибака про проблеми забезпечення паливними дровами місцевого населення спонукав членів ради до жвавого обговорення, яке іноді носило доволі емоційний характер. Але загалом настрій був позитивним, а пропозиції – конструктивними. Основними підсумками розгляду даного питання стало схвалення доповіді і підтримка звернення адміністрації Карпатського біосферного заповідника до місцевих рад щодо сплати земельного податку у 2022 і 2023 роках та пропозиції директора щодо підготовки та розгляду на сесіях рад органів місцевого самоврядування Програм соціально-економічного та культурного розвитку щодо створення умов для розвитку сільського та екологічного туризму і рекреації, ведення традиційного господарювання та охорони довкілля у межах території природно-заповідного фонду на період 2023-2025 років.
З інших питань, які були розглянуті на засіданні, варто відзначити доповідь начальника відділу відтворення, збереження природних екосистем та використання природних ресурсів КБЗ П.В. Ворохти про використання природних ресурсів у КБЗ упродовж 2022 рік і проєкт лімітів щодо природокористування на 2023 рік та інформацію заст. начальника відділу науково-дослідної роботи і міжнародної співпраці В.Ф. Покиньчереди про стан і перспективи реалізації українсько-німецького проєкту «Підтримка природно-заповідних територій в Україні». Останній, але вже в якості секретаря Координаційної ради, довів до присутніх результати виконання рішень торішнього засідання Координаційної ради і план її роботи на 2023 рік.
Особливу увагу привернув розгорнутий виступ голови ГО «Спілка пасічників Рахівщини «Говерла» В.В. Волощука, присвячений проблемам збереження рахівського типу карпатської бджоли на території району. Він розповів про історію бджільництва на Рахівщині, дав загальну характеристику карпатської бджоли, акцентувавши увагу на особливостях місцевої популяції, і окреслив потенційні загрози та можливі шляхи для їх подолання.
На завершення засідання директор КБЗ висловив глибоку вдячність усім присутнім за величезний вклад у формування й розвиток Карпатського біосферного резервату ЮНЕСКО і забезпечення його потужного поступу в останні роки, наголосивши при цьому, що лише завдяки співпраці, налагодженій в рамках Координаційної ради, вдалося кардинально змінити відношення населення до нашої установи.