Обережно, клишоногий!

Березень-квітень – це період, коли ведмеді покидають свої барлоги. Цей період, напевно, найважчий у їхньому житті. Протягом зимового сну вони практично повністю вичерпали свої запаси жиру. Молода рослинність ще тільки-но почала розпускатися. Лісових копитних дуже важко вполювати без помічників. Це вовкам добре, вони полюють зграями – хтось у засідці, хтось наганяє здобич, хтось відрізає їй шлях до втечі. А ведмідь одинак. У ведмедиці можуть бути «помічники», але вони ще зовсім недосвідчені і слабкі. Мати мусить дуже пильнувати, щоб вони самі не стали здобиччю вовків або ведмедів самців.

Через такі негаразди, ведмеді, що вийшли з барлогів, можуть бути дуже небезпечними. Не менш небезпечними, ніж «шатуни», які не залягали на зиму в барліг. Раптово зустрівши людину вони можуть виявити агресію. Тому йти самому до лісу, де живуть ведмеді, у цей період не варто.

А саме в цей період по лісах часто бродять збирачі оленячих рогів.  Справа в тому, що скидання оленями рогів збігається з виходом ведмедів з барлогів. Тому любителі оленячих рогів дуже ризикують зустрітися в лісі з голодним і злим клишоногим. І такі випадки не рідкість Про один із них два роки тому повідомлялося в Інтернеті. В Івано-Франківській області ведмідь напав на збирача рогів. На щастя не вбив, а тільки поранив.

Туристи часто залишають в лісі після себе недоїдки. Залишки їжі приваблюють диких тварин, у тому числі і ведмедів. Тому краще забирати залишки їжі з собою, а не залишати в природі.

Щоб уникнути зустрічі з ведмедем у лісі, варто дотримуватися кількох простих правил:

  1. Дотримуйтеся пішохідних маршрутів. Ведмеді їх уникають, тому що там часто бувають люди.
  2. Якщо ви проходите по місцевості, яка погано проглядається, розмовляйте, співайте або видавайте різні «неприродні» звуки (напр. брязкіт металевих предметів), щоб ведмеді вчасно дізналися про вашу присутність і мали можливість уникнути вас.
  3. Рухаючись лісом, будьте пильні, особливо вранці, ввечері і вночі, коли ведмеді найбільш активні. Обходьте «десятою дорогою» густі зарості або вітровали, де ведмідь може відпочивати.
  4. Дотримуйтеся заборони на в’їзд до ядрових зон заповідників, а також мисливських заказників, де є більша імовірність зустріти ведмедя.
  5. Не залишайте залишків їжі на природі. Розпаковуйте лише стільки їжі, скільки ви з’їсте.
  6. Якщо йдете шукати скинуті оленячі роги, будьте готові зустрітися з ведмедем з усіма можливими наслідками. Ведмеді весною також цікавляться оленями.

 

Ярослав Довганич,

завідувач зоологічної лабораторії

Карпатського біосферного заповідника

 

 

Новини

Оприлюднено переможців конкурсу проєктів

Проєкт «Підтримка природоохоронних територій України» оприлюднив переможців грантової програми для ініціатив громад, що проживають в межах або поблизу цільових територій проєкту. Так на межі території Карпатського біосферного заповідника фінансову підтримку отримають 5 громадських ініціатив – дві на території гірської Рахівщини та три в Тячівському районі. В Рахівському районі виконуватимуться наступні проєкти: «Збереження унікальних гірських викошуваних […]

  • Міжнародна співпраця

ОНОВЛЕНО СКЛАД НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ РАДИ КБЗ

У зв’язку зі зміною керівника установи, оновлено склад науково-технічної ради Карпатського біосферного заповідника. Загалом до неї входить 25 осіб, з яких чотирнадцять – працівники установи й одинадцять – представники наукових установ, органів державної влади, місцевого самоврядування та громадськості. Новим головою Ради став директор заповідника, заслужений природоохоронець України Микола РИБАК. До речі, в останній тиждень минулого […]

  • Без категорії

Зимові наукові дослідження у Кузії

Під час зимових досліджень науковців Карпатського біосферного заповідника в Кузійському заповідному урочищі виявлено місця поширення білих “волохатих” утворень на мертвих гілках і коріннях. Ознайомившись з літературою, визначили, що вони спричинені життєдіяльністю гриба Exidiopsis effusa. Присутність цього виду гриба за певних кліматичних умов сприяє утворенню на мертвій деревині так званого білого волохатого утворення. У літературі таке […]

  • Екологія