Карпатський біосферний заповідник є одним із найбільших природно-заповідних об’єктів України, входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, охороняє унікальні природні та антропогенні ландшафти від Закарпатського передгір’я до субальпійського та альпійського поясів Українських Карпат.
Як відомо завданням біосферного резервату є збереження біологічного різноманіття, біологічних ресурсів і їх стале використання.
Відповідно до функціонального зонування територія заповідника включає заповідну зону, яка складає 41,3% від загальної території, буферну зону – 26,9%, зону антропогенних ландшафтів – 30% та зону регульованого заповідного режиму – 1,8%. Суворий заповідний режим передбачений лише у заповідній зоні. Буферна зона виділена з метою запобігання негативного впливу на заповідну зону господарської діяльності га прилеглих територіях. Тут допускається певні види діяльності, які передбачені Положенням про КБЗ Проектом організації території та охорони природних його території.
Найбільш сприятливою територією для ведення традиційного господарювання (заготівля деревини, збір грибів, дикорослих плодів і ягід, випасання ВРХ та овець, сінокосіння), провадження рекреаційної та іншої діяльності звичайно є зона антропогенних ландшафтів. Адже відповідно до статті 18 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зона анторопогенних ландшафтів – включає території традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації та інших видів господарської діяльності; в ній забороняється мисливство».
Важливо також наголосити, що статтею 9 Закону про ПЗФ, на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду (в тому числі в біосферних заповідниках) передбачено використання природних ресурсів (у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях: в оздоровчих та рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища). Крім того дозволяється заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби тощо.
А відповідно до статті 9-1 цього закону, спеціальне використання природних ресурсів на природно-заповідних територіях допускається на підставі лімітів та дозволів, які можна отримати у встановленому порядку.
Згідно з Положенням про КБЗ, з внесеними змінами, затвердженими Наказом Міндовкілля від 4 квітня 2022 р. №168, на виконання Указу Президента України від 02.01.2022р. №5 «Про зміну меж території Карпатського біосферного заповідника», площа Карпатського біосферного заповідника сьогодні становить 66 417,4 га, з яких 57 399,4 га передано (передається) в постійне користування і 9018 га перебуває у постійному користуванні інших користувачів, тобто охорона цих територій здійснюється постійними користувачами відповідно до охоронного зобов’язання. Даним Положенням визначено, що одним з основних завдань Карпатського біосферного заповідника є підтримка традиційного господарювання у високогір’ї Українських Карпат.
Особливості використання природних ресурсів Карпатського біосферного заповідника викладені у Проєкті організації території Карпатського біосферного заповідника та охорони його природних комплексів (далі Проєкт), затвердженому наказом Мінприроди України від 01 липня 2018 року № 271. Виконання природоохоронних заходів (за винятком заповідної зони) (в т.ч. проведення санітарно-оздоровчих заходів та інших рубок), передбачених Проєктом, є обов’язковим до виконання з дотриманням вимог природоохоронного та лісового законодавства.
В зоні діяльності КБЗ проживає близько 100 тис. осіб і для близько 650 дворогосподарств є крайня потреба в забезпеченні паливними дровами саме з території заповідника через неможливість їх отримати в держлісгоспах у зв’язку з недостатністю обсягів заготівлі, відсутністю під’їзних доріг до цих дворогосподарств або значно вищих затрат на перевезення паливних дров. Деревина потрібна заповіднику також для забезпечення ведення жителями полонинських господарств, опалення службових приміщень і виконання природоохоронних заходів в заповіднику (ремонт мостів, будівель, рекреаційних споруд тощо). Щорічна мінімальна потреба в деревині сьогодні складає близько семи тисяч кубометрів. Вона заготовлюється шляхом проведення санітарно-оздоровчих заходів та інших видів рубок.
Для отримання лімітів в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України та дозволів на проведення зазначених природоохоронних заходів, відповідно до вимог чинного природоохоронного та лісового законодавства, нормативно-правових актів, зокрема ст. 9.1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», вимог Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 555 (в редакції постанови КМУ від 26 жовтня 2016 р. № 756) та наказу Мінприроди України № 27 від 24.01.2008 «Про затвердження Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2008 року за № 117/14808 (зі змінами), заповідник готує перелік заходів з додатками, який погоджується ДСЛП «Львівлісозахист», Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА та Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства.
Спеціалістами ДСЛП «Львівлісозахист» під час обстеження ділянок, намічених для проведення вибірково-санітарних рубок на 2023 рік (вибірка пошкоджених хворобами й сухостійних поодиноких дерев) в буферній зоні та зоні антропогенних ландшафтів на площі 107,9 га визначено, що на 3-х ділянках площею 3,7 га, відповідно до Санітарних Правил в лісах України, необхідно проводити суцільно-санітарні рубки. Це питання стало предметом обговорення на засіданні Науково-технічної ради заповідника, яке проводилося 25 вересня 2023 року.
Члени НТР заповідника не погодились з висновком спеціалістів ДСЛП «Львівлісозахист» і запропонували адміністрації заповідника обмежитись тут вирубкою виключно небезпечних дерев, про що одноголосно проголосували. Також, на зауваження окремих членів НТР, було запропоновано виключити з Переліку одну ділянку в Угольському ПНДВ через виявлену помилку в таксаційних описах, зроблену під час проведення лісовпорядних робіт, а також, відповідно до п. 26 Санітарних правил в лісах України, виключити з переліку, сухі безвершинні та старовікові дерева великих діаметрів, залишивши їх на відведених ділянках без вирубування в 2023 році.
Не зважаючи на те що більшістю голосів Перелік щодо проведення вибірково-санітарних рубок був погоджений НТР, адміністрацією заповідника було вирішено врахувати висловлені зауваження, а саме виключити з ліміту на 2023 рік ділянки, де причиною відведення дерев стали безвершинні дерева, а також пошкоджені старовікові дерева діаметром понад 60 см та провести додаткове обстеження зазначених ділянок робочою групою НТР для вирішення питання щодо включення їх у ліміт на 2024 рік.
Також окремі члени НТР ставили питання до адміністрації заповідника: «чи не буде частина деревини з території заповідника продана за кордон?», «чому не пропонується населенню викуповувати дрова в лісгоспах?» і «чи не проводяться заповідником рубки дерев в охоронних зонах пралісових ділянок?».
На всі питання директором заповідника, головою НТР Миколою Рибаком були надані вичерпні й обґрунтовані відповіді, зокрема й щодо необхідності забезпечення окремих категорій населення паливними дровами саме з території заповідника та законності відведення дерев в рубку. Стосовно реалізації незначної кількості ділової деревини, яка отримується в результаті раціонального розкряжування колод, то Микола Рибак проінформував, що відповідно до Закону України «Про товарні біржі» необроблена ділова деревина повинна бути реалізована суб’єктам підприємницької діяльності виключно на умовах аукціону.
На сьогодні КБЗ отримав затверджений ліміт та дозвіл на використання природних ресурсів шляхом проведення вибірково-санітарних рубок на площі 94,7 га з вирубкою поодиноких пошкоджених дерев загальним обсягом 3362 м3, що становить в середньому від 2 до 10% від загальної кубомаси дерев на зазначеній площі.
Враховуючи, що до кінця 2023 року сприятливого часу для проведення вирубування відведених дерев та забезпечення населення паливними дровами залишилося небагато, директором заповідника взято на особистий контроль якісне проведення комплексу зазначених вище заходів у стислі терміни. Прийнято рішення першочергово виділяти дрова населенню обсягом до 7 кубометрів і додатково, за потреби, отоварювати бажаючих уже з нового ліміту, який планується підготувати і затвердити до початку 2024 року.
Не зважаючи на все зазначене вище, в засобах масової інформації та на сторінках Фейсбук розгорнулась дискусія з питань погодження санітарно оздоровчих заходів на НТР заповідника.
Зокрема, журналісти телеканалу «Інтер» приїхали до офісу заповідника, щоб отримати коментар стосовно погодження НТР заповідника проведення санітарно-оздоровчих заходів.
З цього приводу директором було надано детальне роз’яснення стосовно законності дій адміністрації Карпатського біосферного заповідника при погодженні проведення санітарно-оздоровчих заходів та інших рубок (за межами заповідної зони) науково-технічною радою заповідника.
Така ж ситуація виникає часто при погодженні санітарно оздоровчих заходів та інших рубок науково-технічною радою заповідника на територіях біосферного заповідника на землях інших постійних лісокористувачів.
Такий розвиток подій спричинений насамперед недосконалістю та неузгодженістю окремих норм чинного природоохоронного і лісового законодавства, що у свою чергу унеможливлює виконання природоохоронних заходів у Карпатському біосферному заповіднику на належному рівні.
Тому, для уникнення подібної ситуації в майбутньому, з метою належного забезпечення виконання заходів з поліпшення якісного складу лісів на території Карпатського біосферного заповідника, встановлення чіткого порядку призначення рубок з формування і оздоровлення лісів, на нашу думку, необхідно розробити та затвердити в установленому порядку «Порядок проведення рубок формування і оздоровлення лісів на територіях ПЗФ». Це дасть можливість належним чином та своєчасно отримувати дозволи на проведення відповідних природоохоронних заходів, які являються одночасно заходами з адаптації до змін клімату, та виконувати завдання визначеного Законом про ПЗФ України з підтримки населення та територіальних громад у традиційному природокористуванню.
Найперше, на нашу думку, необхідно проаналізувати та ввести зміни до Санітарних правил в лісах України в частині порядку проведення санітарно-оздоровчих заходів, оскільки існуючі на сьогодні жорсткі вимоги, дають можливість двоякого трактування окремих їх положень, а нечіткі (розмиті) критерії щодо порядку проведення вибірково-санітарних та суцільно-санітарних рубок на територіях ПЗФ, призводять до того, що члени НТР, фахівці-екологи та лісівники по різному оцінюють правильність відведення дерев в рубку, що тягне за собою серйозні труднощі для своєчасного отримання дозвільних документів на проведення запланованих природоохоронних заходів.
Значно ускладнено процедуру обстежень для проведення санітарно-оздоровчих заходів в установлені терміни через створення нового єдиного підприємства ДСЛП «Львівлісозахист», яке по суті є монополістом щодо лісопаталогічного обстеження лісів у західному регіоні, в т.ч. і на території ПЗФ, за яке установи ПЗФ повинні сплатити десятки а то і сотні тисяч гривень та ще і місяцями чекати черги на таке обстеження.
Окремо хочемо привернути увагу до ситуації, яка склалася після прийняття нової редакції Санітарних правил в лісах України. Якщо керуватися ними, а іншого варіанту просто не існує, є незрозумілим як провести санітарно оздоровчі заходи в насадженнях низької повноти (менше 0,4) та при наявності суцільного всихання дерев в насадженнях на площі більше 0,1 га, адже, відповідно до цих Правил за таких умов необхідно проводити виключно суцільно-санітарні рубки. Разом з тим, відповідно до знову ж таки цих Правил, суцільно-санітарні рубки призначаються на території ПЗФ виключно в разі стихійного лиха та, при цьому, підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». А незначне всихання лісу, вітровали і буреломи під стихійне лихо не підпадають!
Незрозумілою є і норма щодо заборони включення до вирубки вітровальних дерев при проведенні вибірково-санітарних рубок, а натомість включення дерев до вирубки зі зламаними стовбурами дозволяється.
Також, відповідно до статті 39-1 Лісового Кодексу України встановлено, що навколо виділених пралісів, квазіпралісів, природних лісів установлюються охоронні зони завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу, в яких забороняються суцільні та поступові рубки. Натомість згідно абзацу 15 пункту 5 Санітарних правил в охоронних зонах завширшки не менше подвійної висоти деревостану пралісу, що установлюються навколо пралісових пам’яток природи, в пралісах, квазіпралісах, природних лісах заповідних урочищах, забороняється проведення санітарних рубок усіх видів.
Виходить, що згідно Лісового кодексу України вибіркові рубки в охоронних зонах проводити можна, натомість згідно Санітарних правил забороняється проведення санітарних рубок усіх видів, очевидно в т.ч. і вибірково-санітарних рубок.
Доцільно в санітарних правилах знизити показник повноти насадження після проведення вибірково-санітарної рубки, оскільки в багатьох випадках це дало б можливість уникати призначення суцільно-санітарних рубок в таких насадженнях та дозволило б покращити їх санітарний стан, прибираючи поодинокі пошкоджені дерева, які без шкоди для природи могли б бути спрямовані для забезпечення населення паливними дровами.
У разі, якщо збережеться чинний порядок проведення природоохоронних заходів у Карпатському біосферному заповіднику, то уже в наступному році за межами заповідної зони площа суцільних всихань хвойних насаджень на території заповідника, так само як і кількість вітровальних та безвершинних дерев, значно збільшиться, а можливості втрутитися в ситуацію, що складеться не буде жодної.
Такий розвиток подій допустити не можна!
Директор Карпатського біосферного заповідника
Заслужений природоохоронець України
Микола РИБАК
16.10.2023