Екологічна стежка “До Соколиного Берда”

• Складність

  легкий

• Протяжність

  2,1 км

• Тривалість

  3 год

• Дерев'яний знак з написом "Кузійський масив", 330 м н. р. м.

  

  47.935856, 24.099696

  Завантажити GPS трек маршруту

  Маршрут розпочинається біля декоративного дерев’яного знаку з написом “Кузійський масив” на узбіччі автотраси Ужгород-Рахів. 

• Руїни мисливського будиночка монархів Габсбургів

  47.936103033306495, 24.10332058522386

  Ліворуч від дороги можна побачити руїни мисливського будиночка монархів Габсбургів, які збереглися до цього часу.

• КПП Кузійського ПНДВ

  

  47.938538, 24.108982

  Ще через 100 м дорога впирається в шлагбаум з розміщеними поряд інформаційними щитами – це територія Карпатського біосферного заповідника. Фактично звідси починається відлік маршруту. Маршрут прокладений через заповідний масив, що розташований у басейні потоку Кузій. Він проходить мальовничою вузькою долиною, яка затиснута між двома вершинами – Темпа (1091 м) і Полянський (1094 м). 

• 400 м. Водоспад, 360 м н. р. м.

  

  47.938538, 24.108982

  Звивиста стежка прямує вздовж гірського потоку Кузій, в долині якого є мальовничі скельні виходи. У цьому місці між ними пробивається двометровий живописний водоспад. Безпосередньо на скелях зростає низка рідкісних теплолюбних папоротей. 

• 1000 м. Нижня штольня, 380 м н. р. м.

  47.94229886498423, 24.114170777061638

  На маршруті зустрічаються дві цікаві геологічні пам`ятки – доломітові штольні. Їх залишили по собі геологи, що в шістдесятих роках проводили тут геологорозвідувальні роботи. Вони шукали золото та інші кольорові метали. Перша зі штолень, завдовжки 33 м, розташована ліворуч від дороги. Тут відмічено 10 видiв кажанів, з яких 6 належать до рiдкiсних.  Якщо дуже пощастить, у цьому місці можна побачити і лiсового полоза. Цей неотруйний плазун є найбільшим у Карпатах і може досягати двометрової довжини.

  Увага! Заходити у штольню дуже небезпечно! Дерев’яне кріплення в багатьох місцях повністю згнило і всередині часто бувають обвали. 

• 1200 м. Початок серпантину, 400 м н. р. м.

  47.943305, 24.117261

  Маршрут сягає початку серпантину,  який простягається безпосередньо до Соколиного Берда (у місцевій говірці слово “бердо“ означає стрімку скелю чи великий камінь). Поруч розташоване місце відпочинку, де можна набратися сил перед затяжним підйомом. Звивиста стежка веде все вище й вище схилом, що вкритий старим буковим лісом. Цей заповідний масив славиться своєю унікальною флорою з багатьма рідкісними видами. Особливо велике різноманіття тут рослин-орхідей.

• 1800 м. Верхня штольня, 530 м н. р. м.

  

  47.94064064542516, 24.124667444449408

  Стежка виводить до другої штольні, довжина якої становить 400 м. Більші розміри зумовлюють і кращу заселеність підземелля. Крім уже згаданих кажанів, його постійно відвідують й інші тварини. Тут часто можна зустріти лисицю, куницю, лісового тхора, кілька видів земноводних. Зокрема, саламандри постійно зимують у штольні і навіть розмножуються в невеликому потічку, що тече на її дні. Багата і цікава фауна безхребетних штольні. Серед них є й справжні печерні види. Особливо вражають великі чорні з яскравими червоними плямами павуки. Поряд можна побачити і їхні кладки у формі білих кульок, які звисають зі склепіння на тоненькій павутині.  

  Увага! Заходити у штольню дуже небезпечно! Дерев’яне кріплення в багатьох місцях повністю згнило і всередині часто бувають обвали. 

• 1940 м. "Соколине Бердо", 560 м н. р. м.

  

  47.93974941888909, 24.126899042344316

  Ми перебуваємо біля підніжжя величезної скельної стіни. Це урочище “Соколине Бердо“, відоме великою популяцією тиса, що збереглася на вапнякових скелях пiд наметом яворово-букових лiсiв. Поруч зі скельною стінкою розміщено кілька цікавих вапнякових останців, що за формою нагадують гігантські пальці або ж обламані стовбури велетенських буків.

• 2050 м. Кінець маршруту, 700 м н. р. м.

  

  47.93949067282345, 24.127971925947637

  Стежка приводить нас до невеликого відкритого майданчика. Це, власне, і є кінець маршруту. Тут довкола височать стрімкі скелі і поодинокі велетенські буки до 50 м заввишки. 

  З цього місця відкривається неповторної краси панорама Кузійської котловини з її дубовими, буковими, мішаними та смерековими пралісами. На протилежному схилі ущелини видно великий скельний масив – це урочище Довге Бердо, яке розміщене на висоті 900 м.