Останнім часом чимраз частіше йдеться про загрози, пов'язані з кліматичними змінами. Так, за прогнозами науковців з Українського гідрометеорологічного інституту, на території України в найближчі десятиліття очікується підвищення середньої температури повітря, перерозподіл кількості опадів у межах року і посилення посушливих періодів в другій половині літа, а також збільшення кількості та інтенсивності стихійних явищ, зокрема вітрів, які можуть мати характер ураганних. 

Очевидно, що кліматичні зміни мають вплив на лісові екосистеми, який буде з часом лише посилюватись. Наразі очікується, що в похідних лісах Європи щорічно між 2021 і 2030 роками короїди пошкодять 60 млн м³ деревини ялини. Саме тому питання адаптації лісових екосистем в умовах змін клімату стає все більш актуальним для лісових науковців та практиків. Не можуть оминути кліматичні зміни і пов'язані з ними виклики (всихання, вітровали, буреломи, спалахи чисельності існуючих чи поява нових шкідників та хвороб лісу тощо) і лісові екосистеми Карпатського біосферного заповідника. Найбільш уразливими є монокультури ялини, які були висаджені на місці зрубаних мішаних буково-ялицево-ялинових і букових лісів ще до заповідання. 

Групою науковців з провідних європейських лісових наукових інституцій на чолі з Петером Брангом було розроблено адаптаційну стратегію лісових екосистем, яка ґрунтується на 5 принципах:

1 - збільшення видового різноманіття лісоутворюючих порід;

2 - збільшення структурного різноманіття лісових екосистем;

3 - збільшення генетичного різноманіття;

4 - збільшення стійкості окремих дерев до біотичних і абіотичних стресів;

5 - заміна деревостанів, для яких є високі ризики

Оскільки найбільша небезпека розладів зберігається для одновікових монодомінантних деревостанів, то з метою збільшення стійкості їх необхідно перетворювати на змішані різновікові ліси зі складною просторовою структурою. Праліси, як клімаксові екосистеми, які пройшли повний цикл розвитку виключно під впливом природних стихій і явищ, є найбільш стійкими і стабільними у конкретних грунтово-кліматичних умовах. Тому видовий склад і структура цільових деревостанів визначаються будовою пралісів відповідно до корінного типу лісу.